М’юїнг: що це таке і чи дійсно працює?

Звідки взявся м’юїнг?

Коріння цього тренду сягає ортодонтії і теорії росту кісток під дією м’язів. Ще у середині XX століття вчений Мелвін Мосс висунув ідею, що наші кістки (особливо лицьового черепа) змінюються під впливом м’язового тонусу – так звана функціональна матрична гіпотеза. На основі цієї ідеї в 1970-х роках ортодонт Джон М’ю запропонував: якщо постійно змінювати положення язика і щелеп, то можна впливати на ріст зубів і щелепи.

Через кілька десятиліть син Джона М’ю – доктор Майкл М’ю – популяризував цю ідею в соцмережах. Його ролики про те, як правильно ставити язик і «тренувати обличчя», стали вірусними. Він заявляв, що м’юїнг може покращити прикус, зміцнити шийний відділ, виправити поставу і навіть змінити контури обличчя. Саме завдяки цій активній рекламі термін «м’юїнг» і набув великої популярності серед користувачів TikTok, Instagram та YouTube.

Чому м’юїнг став таким популярним?

Причина дуже проста: він безкоштовний і не потребує обладнання. Уявіть, не треба носити брекети, платити за операції чи купувати дорогі прилади – лише ваш язик і ваша дисципліна. Зараз у соцмережах повно роликів, де людям обіцяють «нове обличчя» за кілька місяців безкоштовними вправами. Наприклад, ви бачите відео з красивим результатом, і там автор каже: «Ось дивіться, я просто багато тримав язик так і так, і у мене тепер інша форма підборіддя!» Це дуже заманливо, особливо для молоді, що хоче швидких змін.

М’юїнг чи звичайна міогімнастика?

Ще одне зауваження: сам по собі м’юїнг насправді не новий винахід. У стоматології та логопедії давно існує поняття орофаціальної міотерапії (міогімнастики) – це сукупність вправ для язика, щік, губ та дихання, яка використовується для корекції прикусу та мовлення. Наприклад, стоматологи часто радять дітям робити подібні вправи разом із носінням брекетів або іншими ортодонтичними апаратами.

Простіше кажучи, м’юїнг – це по суті старі вправи під новою обгорткою. Таке «переупаковування» подій часто буває в моді: те саме правило, нова назва. Тому з одного боку не дивно, що це з’явилося – адже й справді язик впливає на м’язи обличчя та, потенційно, на ріст щелеп. Але з іншого боку, сама ідея не нова, і головне питання – чи дійсно самостійне виконання м’юїнгу може дати ті обіцяні результати?

Для кого м’юїнг може бути корисним: діти чи дорослі?

У дітей і підлітків (приблизно 6–13 років) кістки обличчя ще активно ростуть та змінюються. У цьому віці сили м’язів насправді можуть впливати на форму щелепи. Тобто, коли дитина робить вправи на корекцію прикусу під контролем ортодонта, це може дійсно допомогти правильно сформувати зубні дуги та щелепи. Іншими словами, в дитячому віці міогімнастика під наглядом лікаря – звичний і корисний метод.

У дорослих ситуація інакша. У нас після статевого дозрівання кістки щелепи фактично вже сформовані: вони стають досить «жорсткими» і практично не ростуть далі. Подумайте самі: зрілі люди не відчувають, що їхні кістки раптом стають значно довшими чи ширшими від вправ. Так само і м’юїнг: у дорослих людей кістки уже майже не піддаються переформовуванню м’язовим тиском.

Як реально ростуть щелепи

У дітей лицеві кістки ростуть завдяки зонам росту (growth plates) і субперіостальній ремоделяції. До 13–15 років у дівчат і до 18–21 у хлопців ці процеси практично закінчуються. Далі відбувається тільки мікроперебудова кісткової тканини (як при переломі або ортодонтичному лікуванні).

Приклад: ми можемо змістити зуб у дорослого на кілька міліметрів за допомогою брекетів, але для цього потрібна контрольована сила 50–150 грамів на кожен зуб, постійно протягом місяців.

Сила язика у спокої ≈ 15–20 грамів, під час ковтання ≈ 100–200 грамів, але вона короткочасна і не прикладається постійно в одній точці. Це критично: немає стабільного тиску → немає руху кістки.

Ризики та можливі негативні наслідки

Якщо вже вирішили спробувати м’юїнг самостійно, пам’ятайте: будь-яка самодіяльна «лікувальна гімнастика» може і нашкодити, якщо виконувати неправильно. Занадто сильний або неправильний тиск язика може викликати проблеми:

Це лише деякі з можливих ускладнень. Важливо розуміти: лікарі-ортодонти контролюють тиск, що створюється системами брекетів або іншими апаратами, – і це абсолютно інша ситуація, ніж самотужки силоміць «тренувати» язик. Тому без належного досвіду і контролю ми радимо бути обережними.

Час і зусилля: марафон, а не спринт

Коли ви дивитеся ролики в TikTok чи Instagram, може скластися враження, що м’юїнг – це проста щоденна вправа на 5–10 хвилин. Насправді прихильники методики наполягають на тому, що це ціла звичка. Потрібно постійно тримати язик у правильній позиції – тобто коли ви ідете на роботу, розмовляєте, їсте, навіть спите. Лише час від часу можна дозволити «відпочити» м’язам язика.

Якщо говорити про формальний «комплекс вправ», то звичайно рекомендують виконувати його щонайменше по пів години на день. Але насправді ефект досягається тільки при постійній напрузі м’язів. Це означає, що язик має бути притиснутим до піднебіння кожну вільну хвилину, поки ви в цей момент свідомо займаєтеся м’юїнгом.

У будь-якому разі це дуже довгий процес. Якщо ви сподіваєтеся побачити хоч якісь помітні зміни, знайте: вони навряд з’являться швидко. За словами тих, хто пробував, перші результати (якщо взагалі є) можуть з’явитися тільки через рік-півтора таких щоденних тренувань. І то за умови, що все ви робили правильно і постійно.

Що каже наука і професійна спільнота про мʼюінг?

Тепер – найголовніше питання: чи існують наукові докази, що м’юїнг працює так, як його описують у соцмережах? На жаль, відповіді тут не втішні:

Клінічних досліджень майже немає. З моменту появи тренду жодних повноцінних рандомізованих досліджень не проводилося. Наукові публікації, що є, зосереджені на зміні активності м’язів при різному положенні язика, або на статистиці постуральної стабільності, але жодна не доводить: якщо ви будете тримати язик біля неба, ваша щелепа справді «переміститься» або обличчя стане інакшим.

Наприклад, експерименти з електроміографією показують лише, що при притисненні язика активуються певні жувальні м’язи, але це не означає зміни кісток щелепи. Аналогічно, дослідження балансу виявило, що стабільність тіла дещо поліпшується при певному положенні язика, але це, знову ж, не має жодного відношення до форми обличчя.

🔺 Американська асоціація ортодонтів (AAO) чітко заявляє: немає жодних достовірних доказів того, що вправи для язика здатні «перемалювати» вашу щелепу або виправити прикус у дорослих.

За їхньою версією, форма обличчя визначається складною взаємодією генетики, росту кісток та розвитку м’язів, і просто зміщення язика ніяк не скомпенсує неправильне розташування зубів.

🔺 BOS (Британське товариство ортодонтів): у своїх заявах також критикує м’юїнг. «Жодних наукових доказів не існує, що пацієнти можуть змінити форму обличчя або поліпшити інтелект, просто жуючи або тримаючи зуби та язик у закритому положенні, чи виконуючи будь-які інші рухи обличчям».

BOS також попереджає не довіряти твердженням про «підняття вилиць», «лікування хропіння», «зростання мозку» тощо, адже для таких заяв немає підґрунтя.

🔺 ADA (Американська стоматологічна асоціація): Прямої офіційної позиції ADA щодо м’юїнгу не знайдено. Однак ADA публікувала інформацію про суміжні тренди (наприклад, жувальна гумка для «обличчя») і підкреслила, що не підтримує бездоказові методики. Зокрема, ADA відзначає сумнівність заяв виробників «фітнес-гумки» (яка схожа за ідеєю з м’юїнгом) – жування жорсткішої гумки може лише зміцнити жувальні м’язи, але не «вдосконалити» форму підборіддя. Водночас ADA вказує: публікація таких матеріалів у новинах не означає схвалення ADA. Тож фактично ADA радить бути критичними до подібних трендів і дотримуватися науково обґрунтованих рекомендацій стоматологів.

🔺 Медійні огляди та журналістські матеріали. Навіть незалежні медичні сайти й видання (Health.com, Medical News Today, Science Focus) публікують докладні статті про м’юїнг. Журналісти там також роблять висновок: даних про його ефективність дуже мало, а фото «до і після» зазвичай ненадійні (часто змінена освітленість, ракурс чи взагалі Photoshop).

Підсумовуючи: наука та професіонали не підтверджують численних обіцянок м’юїнгу. Натомість вони застерігають про ризики і рекомендують звертатися до перевірених ортодонтичних методів. Якщо коротко сформулювати, можна сказати так:

М’юїнг – це популярний тренд з малою доказовою базою. Немає результатів жодного великого клінічного випробування, що довели б: він змінює кісткову структуру обличчя у дорослих. А без контролю фахівця деякі його елементи можуть бути небезпечними.

Втрата ліцензії Майкла М’ю

Іще один показовий факт: доктор Майкл М’ю був офіційно виключений з реєстру лікарів стоматологів (GDC) у листопаді 2024 року. Трибунал GDC визнав, що він застосовував ортотропіку (аксесуари для розширення щелеп, шийний тягар тощо) у дітей без обґрунтованої потреби, «без наявних наукових доказів» ефективності.

Також відомо, що у 2022 році Майкл М’ю був виключений з BOS за аналогічні причини. Таким чином, висновок незалежних органів – його методи не мають підтвердженої основи і можуть бути шкідливими, – безумовно тривожний дзвіночок для тих, хто довіряє відео з Інтернету.

Теорія змови проти м’юїнгу

Прихильники м’юїнгу часто стверджують, що великі ортодонтичні корпорації та лікарі навмисно замовчують його ефективність, адже їм вигідніше продавати брекети, елайнери й операції, ніж безкоштовну «гімнастику язика». На перший погляд, ця версія виглядає привабливо: «немає публікацій, бо хтось не дозволяє».

Історія стоматології показує: якщо технологія справді працює, докази з’являються дуже швидко.

Invisalign (прозорі елайнери) — уже через кілька років після появи вийшли десятки наукових статей і клінічних випробувань, які показували ефективність у виправленні прикусу.

Дентальні імпланти — ще в 80-х роках публікувалися сотні рентгенів і клінічних кейсів, що демонстрували приживлення титанових конструкцій у кістку.

Цирконієві коронки — одразу супроводжувалися лабораторними та клінічними дослідженнями на міцність, знос і біосумісність.

Навіть у більш «сумнівних» темах, як-от оральні пробіотики, незалежні групи швидко роблять рандомізовані дослідження, щоб перевірити рекламні обіцянки.

Тому дивно, що в мьюінгу, який існує понад 15 років, досі немає жодного наукового рентгену «до/після» у дорослих. Адже довести його дієвість було б набагато простіше й дешевше, ніж випробовувати нові брекети чи імпланти.

Висновок: справжні сенсації наукою не замовчуються — вони документуються й множаться. Випадок із мьюінгом показує протилежне: відсутність об’єктивних даних означає не змову, а відсутність результату.

Висновки та рекомендації

Отже, що ж робити, якщо ви помітили у себе проблеми з прикусом чи не подобається форма обличчя? Найголовніше – не сподіватися на чарівні методи з TikTok, а звернутися до справжнього ортодонта. Розумію, це довше і складніше, ніж просто виконувати вправи вдома. Але тільки через ретельне планування і контроль лікаря можна безпечно й ефективно виправити прикус чи змінити пропорції обличчя.

У випадку з дітьми все просто: ними займаються дитячі ортодонти, і періодично їм призначають потрібні вправи. А от дорослим прогнозовані зміни покаже тільки професійне лікування (брекети, капи, шини чи, за потреби, хірургічне втручання).

Підсумовуючи:

• Для дітей орофаційна міотерапія під наглядом лікаря може бути дійсно корисною.
• Для дорослих – самостійний «м’юїнг» навряд чи принесе помітні зміни, а ризики при неправильному виконанні цілком реальні.
• Обіцянки «нової щелепи за місяць» – це маркетинг, а не медичні факти.

Тому головний посил такий: стоматологія базується на доказах. Якщо ви хочете краще виглядати чи поправити прикус, найбезпечніший і найефективніший шлях – це консультація у ліцензованого ортодонта. Це може бути складніше, але результатом будуть здорові зуби й впевненість у тому, що з вами працюють відповідальні професіонали.