Наталія

Наталія

29 січня 1996 року, у мальовничому селі Конюхи, що на Тернопільщині в сім’ю Юрія та Ольги Головатих завітав лелека. У своєму дзьобі він приніс невеличкий згорток і поклав його на порозі будинку. В цьому згортку, молода сім’я побачила мале дитя. Це була Наталія.

Треба сказати, що дитинство Наталії пройшло досить цікаво та бурхливо. Коли їй виповнилось 6 років, кожного дня довелось ходити до одного будиночку, де було також багато дітей. Це була школа. І почалася для неї мука-наука.

Та це було недовго, бо на 17 році юного життя, їй довелося покинути вже рідні стіни і своїх наставників. Попереду чекав новий шлях з іншими життєвими випробовуваннями. І от Наталя опинилася  у гарному місті, яке називається Київ. Навчається у коледжі ім. П. І. Гаврося.

Наталія каже, що щаслива, мрія дитинства здійснилась, вона стала медичною сестрою. По закінченню навчання, влаштувалась на роботу в Київську міську лікарню. Пропрацювавши два роки у відділенні гематології, зрозуміла, що хоче більшого, хоче спробувати щось нове для себе.

Так у червні 2018 року, влаштувалась на роботу в стоматологію Максима Макаренка, на посаду асистента. Де працює до сьогоднішнього дня, тут Наталія знайшла себе, свою другу сім’ю.