Чи справді паління підвищує ризик втрати імпланта

Чи можна ставити імпланти, якщо людина курить

У дослідженнях, включених до огляду, імпланти встановлювали як курцям, так і некурцям. У більшості випадків в обох групах вони залишалися функціональними протягом років спостереження. Тобто факт куріння не означає, що імплант обов’язково буде втрачений. У клінічній практиці частина пацієнтів з імплантами курить, і багато з цих імплантів працюють стабільно.

Але дані огляду показали: у курців ризик несприятливого результату статистично вищий. У метааналізі виживання імплантів у курців було нижчим як на рівні окремих імплантів, так і на рівні пацієнтів. Іншими словами, імплантація можлива, але прогноз у середньому гірший, ніж у людей, які не курять.

Тому сучасний підхід у стоматології не зводиться до простого рішення «робити або не робити імплантацію». Набагато важливіше оцінити ризик у конкретній клінічній ситуації:

• стан ясен, наявність або відсутність пародонтиту
• об’єм кістки
• якість гігієни
• дотримання графіка оглядів.

Це часто має не менше значення, ніж сам факт куріння.

Але статус курця в такому плануванні обов’язково враховується, тому що він пов’язаний із гіршими довгостроковими результатами лікування.

Наскільки куріння підвищує ризик втрати імпланта

За даними метааналізу ризик втрати імпланта у людей, які курять, приблизно у 2-2,5 раза вищий, ніж у некурців. Це не означає, що імплант у курця обов’язково буде втрачений. Мова йде про різницю у ймовірності. Якщо порівнювати великі групи пацієнтів, у групі курців невдачі трапляються помітно частіше.

Важливо й те, що вплив куріння не обмежується періодом загоєння після встановлення імпланта. У роботах із тривалим спостереженням різниця між курцями та некурцями зберігалася протягом кількох років після лікування. Це означає, що куріння впливає не тільки на процес приживлення імпланта, але й на його довгострокову стабільність у кістці.

Цікавим є і те, що різниця між курцями та некурцями змінюється з часом. У частині досліджень статистично значущої різниці у виживанні імплантів не виявляли приблизно на першому році після імплантації. Але у роботах зі спостереженням від 1 до 5 років і більше — негативний вплив куріння ставав значно помітнішим.

Це означає, що імплант може виглядати стабільним у перші роки після операції, але вплив куріння на тканини навколо нього часто проявляється поступово.

Що відбувається з кісткою навколо імпланта у курців

Одним із важливих результатів систематичного огляду стала різниця у втраті кістки навколо імплантів. У дослідженнях, де проводили рентгенологічну оцінку, у курців фіксували більшу втрату крайової кістки навколо імпланта порівняно з некурцями.

Важливо і те, що втрата кістки не є лише рентгенологічним показником. Вона часто супроводжується запаленням тканин навколо імпланта, яке називають периімплантитом. У багатьох дослідженнях, включених до цього огляду, у курців такі ускладнення виникали частіше. В одному з довгострокових досліджень, включених до систематичного огляду, ризик розвитку периімплантиту був пов’язаний із кількома факторами. Найсильнішим фактором виявилася історія пародонтиту, яка збільшувала ризик майже у 38 разів. У цьому дослідженні куріння також було пов’язане з приблизно 6-кратним підвищенням ризику.

Тому вплив куріння на результати імплантації не зводиться до одного питання — чи прижився імплант після операції. Значно важливіше те, як поводяться тканини навколо нього через кілька років. І саме на цьому етапі різниця між курцями та некурцями стає найбільш помітною.

Висновок

Систематичний огляд 2026 року, який об’єднав результати десятків клінічних досліджень, показує чітку закономірність: куріння пов’язане з гіршими результатами дентальної імплантації. У курців імпланти втрачаються частіше, навколо них фіксують більшу втрату крайової кістки, а периімплантит виникає частіше, ніж у некурців.

При цьому сам факт куріння не робить імплантацію неможливою. У багатьох дослідженнях імпланти у курців залишалися функціональними протягом років спостереження. Але в середньому ризик ускладнень у цій групі пацієнтів вищий, тому куріння розглядають як один із факторів ризику, який необхідно враховувати під час планування лікування.

Для бездимних нікотинових продуктів — електронних сигарет, систем нагрівання тютюну та інших альтернатив — клінічних даних поки недостатньо, щоб зробити надійні висновки щодо їхнього впливу на результати імплантації.

У практиці це означає, що рішення про імплантацію не зводиться до простого «можна» або «не можна». Набагато важливіше оцінити стан тканин, стабілізувати запальні процеси, забезпечити контроль гігієни та врахувати індивідуальні фактори ризику. Саме такий підхід дозволяє планувати лікування з максимально можливим довгостроковим результатом.