Максим Макаренко
Хірург-стоматолог Спеціалізується: хірургія та імплантологія, протезування, пародонтологія
Сколовся зуб? Зуб потемнів після лікування каналів? Стара пломба стала помітною або зуб виглядає «не таким», як раніше?
У більшості таких ситуацій пацієнти чують від лікаря одне слово — реставрація. Але далі починається плутанина: пломба, вініри, вкладки, коронки… що з цього потрібно саме вам і чому одне рішення коштує умовно 1000 грн, а інше — в рази більше?
У цій статті розберемо: у яких випадках достатньо простої реставрації зубів, коли без вінірів або коронок не обійтися і як не переплатити за «естетику», коли вона вам не потрібна.
Коли потрібна реставрація зуба
Реставрація потрібна не тільки тоді, коли «дірка в зубі». Насправді ситуацій значно більше — і більшість з них пацієнти навіть не пов’язують із лікуванням.
Найчастіше це виглядає так: з’явився карієс або вже є велика стара пломба, зуб болить або вже лікували канали, відколовся шматок зуба або тріснула емаль, випала пломба, зуб потемнів і вибивається з усмішки. У всіх цих випадках мова йде про терапевтичну реставрацію — тобто відновлення форми і функції зуба, щоб ним можна було нормально жувати і щоб він не руйнувався далі.
Але є інші ситуації, коли зуби можуть бути відносно здоровими, але не влаштовують зовні. Нерівний край або стерта форма зубів, плями на емалі (наприклад, при флюорозі чи гіпоплазії), клиноподібні дефекти біля ясен, щілини між зубами або легка скупченість, незадоволення кольором, формою чи розміром зубів. Тут уже мова про естетичну (художню) реставрацію — коли основна задача не просто «полагодити», а зробити зуби гармонійними в ушмісці.
Важливий момент: у реальній практиці ці два підходи часто поєднуються. Тобто лікар одночасно відновлює і функцію, і зовнішній вигляд зуба — питання лише в обсязі роботи і методі. Далі все зводиться до вибору способу відновлення. І тут є два принципово різні підходи:
- пряма реставрація — коли лікар відновлює зуб одразу в роті за один візит (те, що більшість пацієнтів називає «пломбою»)
- непряма реставрація — коли конструкцію (вінір, вкладку, коронку) виготовляють окремо і вже потім фіксують на зуб
Саме від цього вибору залежить і результат, і термін служби, і кількість візитів до стоматолога — тому розберемо обидва варіанти детальніше.
Пряма реставрація
Метод підходить як для передніх, так і для жувальних зубів. Для відновлення використовуються композити, склоіономерні цементи, компомери та алкозити. Показаннями для такої реставрації є незначні пошкодження зубної коронки карієсом або скол частини коронки.
Всі матеріали мають необхідну адгезію, нетоксичні та, у більшості випадків, гіпоалергенні. Довговічність та міцність залежать не тільки від матеріалу, а й місця його встановлення.
Переваги та недоліки прямої реставрації зубів
| Матеріал | Переваги | Недоліки | Для яких зубів |
|---|---|---|---|
| Фотополімери (композити) |
Найкраща адгезія. Не треба видаляти багато здорових тканин зуба. Максимальна естетичність (за кольором, імітацією блиску емалі, формою та розміром). |
Потребують періодичної заміни (частіше через спотворення відтінку). Ціна вище ніж звичайної пломби. |
Передні та жувальні |
| Склоіономерні цементи |
Фторують зуб після встановлення Добре витримують навантаження при пережовуванні Більш доступна ціна. |
Нестійкість кольору. Схильність до стирання. Більш короткостроковий термін служби. |
Жувальні (частіше) |
| Компомери |
Фторують тканини зуба. Естетичність (широка відтінкова палітра). |
При високих навантаженнях крихкі. | Жувальні (частіше) |
Таблиця допомагає обрати матеріал для прямої реставрації залежно від клінічної ситуації.
Для прямої реставрації лікар видаляє пошкоджені ділянки зуба, при необхідності виконує під місцевою анестезією депульпування та пломбування каналів. Далі пломбувальним матеріалом відновлюється коронка зуба. По суті, лікар як скульптор «виліплює» її так, щоб вона була максимально ідентична до натурального зуба. Остаточну форму і колір вона набуває після шліфування та полірування.
Непряма реставрація
Фізіологічний (функціональний) та естетичний результат досягається за допомогою різних знімних та незнімних конструкцій. Залежно від стану зуба та порожнини рота в цілому використовуються виготовлені з різних матеріалів вініри та люмініри, коронки, вкладки та накладки. За необхідності, відновлення естетичності кількох зубів може застосовуватися комбінація із різних конструкцій.
Вініри
Вініри – це незнімні тонкі (не більше 0,5 мм) накладки, які застосовуються в зоні посмішки та виготовляються з композиту чи кераміки. Показаннями для їх встановлення є такі випадки:
- порушення форми, кольору чи рельєфу поверхні зуба(ів)
- тріщини та/або сколи зубної емалі
- зміщення та/або скупченість зубів
- діастеми та/або треми
Існує кілька методів виготовлення вінірів. Залежно від особливості технології застосовують такі конструкції:
- Композитні (прямі та непрямі). Для виготовлення використовуються особливо міцні гібридні композити.
- Пресовані. Після зняття відбитків та отримання шаблонів вініри виготовляють із воску, який згодом заміщається та витравлюється керамікою під впливом температури 700-800 градусів Цельсія та високого тиску.
- Фрезеровані. Виготовлення проводиться на спеціальному автоматизованому фрезерному верстаті. У комп'ютерній програмі створюється 3D-модель, яка потім фрезеруються із відповідного матеріалу.
Існує кілька різновидів кераміки для вінірів:
- звичайна
- польовошпатна
- е.max
- діоксид цирконію
Вініри фіксуються на заздалегідь обточені зуби за допомогою надміцних композитів чи стоматологічних цементів.
Переваги та недоліки композитних прямих та непрямих вінірів
| Переваги | Недоліки |
|---|---|
|
Прямі вініри виготовляються за один візит до стоматолога. Мінімальний дискомфорт під час встановлення. Підходять для вимогливої в естетичному плані зони посмішки. Відносно доступні за ціною (приблизно в 3 рази дешевше за керамічні) |
Для виготовлення непрямих вінірів необхідно два візити до стоматолога. Потрібне обточування зуба. У процесі експлуатації змінюється колір та утворюються нерівності. Менш довговічні, ніж керамічні. |
Таблиця узагальнює ключові плюси та обмеження композитних вінірів.
Плюси та мінуси непрямих керамічних вінірів залежно від різновиду
| Матеріал | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|
| Кераміка |
Найбільша біосумісність. Безболісна установка. Висока зносостійкість. Натуральність кольору. Ціна нижче, ніж в інших різновидів кераміки. |
Потрібне обточування зуба. Для встановлення необхідно кілька візитів до стоматолога. Дорожче композитних. |
| е.max |
Естетичні показники вищі, ніж в інших видів кераміки. Гіпоалергенність. Швидке виготовлення. Точність у розмірах. |
Довго виготовляються (при ручному методі). Більша крихкість, ніж в інших керамічних вінірів. Відносно висока ціна. |
| Діоксид цирконію |
Найвища серед керамічних вінірів міцність та зносостійкість. Гарні естетичні результати при збігу відтінків. |
Не заломлюють світло і можуть ускладнити можливість збіг всіх зубів по відтінку. Відносно висока ціна. |
Таблиця дозволяє порівняти різновиди керамічних вінірів за основними характеристиками.
Дізнатись більше про застосування керамічних матеріалів для художньої реставрації можна у міжнародному стоматологічному журналі International Journal of Dental Materials (IJDM).
Люмініри
Метод художньої реставрації зубів передбачає встановлення тонких пластинок з особливої запатентованої кераміки. Фактично, це вініри, але вони тонші.
При першому візиті до лікаря виготовляється зліпок (або цифровий зліпок), який відправляється до лабораторії. Після отримання люмінірів виконується їх встановлення. Для фіксації застосовується спеціальний матеріал — "бонд". Головною перевагою цього способу реставрації є відсутність необхідності обточувати зуб. Завдяки широкій палітрі матеріалу при встановленні люмінірів нескладно підібрати повністю ідентичний натуральному колір. Термін їх служби становить від 15 до 20 років.
До недоліків люмінірів можна віднести їх більшу вартість (порівняно з вінірами) та неможливість застосування у деяких клінічних випадках (наприклад, при сильній нерівності зубів, бруксизмі, великих пломбах, прямому прикусі). З обережністю вибір на їх користь здійснюється, якщо пацієнт займається контактними або екстремальними видами спорту чи хобі.
Вкладки та накладки
Зубні вкладки використовуються для реставрації жувальної або бічної поверхні зуба, а накладки – для відновлення кількох або одного горбу жувальної поверхні. Вони бувають металевими, нанокомпозитними та керамічними.
З метою отримання естетичного результату найчастіше застосовуються конструкції із сучасних керамічних матеріалів та композитів. Деякі з них не поступаються міцності металу. Їхні переваги та недоліки такі ж, як і у коронок або вінірів з таких самих матеріалів.
За своєю конструкцією вкладки можуть бути простими та куксовими. Прості вкладки, по суті, є великою пломбою. Всі вони встановлюються не одразу, а спочатку виготовляються за відтиском, а вже потім з композита, кераміки або металу. Куксові вкладки нерідко виготовляють саме із металу, оскільки вони будуть частиною протеза.
Показанням для застосування звичайних вкладок/накладок є масштабне руйнування жувальної поверхні коронки наполовину або 3/4. При значному пошкодженні рекомендується установка культової конструкції, яка покривається коронкою або мостовидним протезом.
Після виготовлення вкладки/накладки зуб спочатку обробляється піскоструминним методом для кращої адгезії, а потім для фіксації конструкції застосовується композитний цемент.
Основними перевагами вкладок перед звичайними пломбами є їх більша міцність, відсутність усадки та стирання. Косметичний ефект відповідає високим показникам.
До недоліків можна віднести обмежені показання та можливу необхідність заміни. Однак вона виникає лише при неправильному виконанні гігієнічних процедур та нерегулярних профілактичних оглядах.
Зубні коронки
Для художньої реставрації зубів використовуються металокерамічні та керамічні коронки. Показаннями для їх застосування є випадки сильного руйнування коронки зуба. Тобто, коли відновлення фотокомпозитом, встановлення вінірів/люмінірів, вкладок/накладок не відкоригує дефект зуба(ів).
Керамічні коронки представлені такими матеріалами:
- польовошпатна кераміка
- е.мах
- діоксид цирконію (з керамічним покриттям і без)
- діоксид цирконію
Коронка, виконана з міцного та сучасного матеріалу, відновлює зуб не тільки анатомічно та функціонально, але й робить його максимально схожим на сусідні зуби.
Переваги та недоліки реставрації зубів коронками базуються не тільки на основі їх вартості, а й від особливостей технології виготовлення та матеріалів, що застосовуються.
Порівняння матеріалів коронок: переваги та недоліки
| Матеріал коронки | Переваги | Недоліки |
|---|---|---|
| Металокераміка |
Хороші естетичні якості. Нижча ціна. Довговічність 10-12 років. Імовірні від стирання дефекти усуваються без зняття коронки. |
Довго виготовляються. Можливість розбіжності розмірів та додаткові візити до стоматолога для корегування розмірів. Можлива гіперчутливість до металевого каркаса. Вірогідність невеликих сколів. |
| Польовошпатна кераміка |
Широка палітра відтінків. Не залишаються плями від кави, червоного вина, куріння та ін. Довговічність 10 – 15 років. |
Більша крихкість ніж у металокераміки та інших видів кераміки. Відносно висока ціна. |
| е.мах |
За міцністю та зовнішнім виглядом ідентична із зубною емаллю. Запобігати стиранню емалі зуба антагоніста. Довговічність понад 15 років. |
Не підходять для реставрації якщо зуб антагоніст з більш міцного матеріалу. Відносно висока ціна. |
| Покритий керамікою діоксид цирконію |
Найвищі естетичні показники. Висока кольоростійкість. Довговічність понад 15 років. |
Кераміка може сколюватися з цирконієвої основи. Відносно висока ціна. |
| Діоксид цирконію |
Найвищі показники міцності. Гарні естетичні результати при збігу відтінків. Довговічність понад 15 років. Нечасто потребують заміни. |
Відтінки зубів та коронки можуть сильно відрізнятися. Відносно висока ціна. |
Таблиця допомагає обрати матеріал коронки залежно від клінічної ситуації та очікувань пацієнта.
Перевага тому чи іншому матеріалу віддається залежно від місця встановлення та особливостей стану сусідніх та нижніх зубів.
Рекомендації після художньої реставрації
До загальних рекомендацій після художньої реставрації належать такі правила:
- Після застосування світло- та самозатверджуваних матеріалів не приймати їжу 2-3 години та протягом доби відмовитися від продуктів що фарбують поверхні (кава, міцний чай, соки, червоне вино та ін.).
- 3–7 днів виключати з меню тверді продукти та страви. Розжовувати їжу повільно. Надалі тверді продукти та блюда вживати невеликими порціями чи повністю відмовитися від них. Після кислої їжі полоскати рот водою.
- Чистити зуби малообразивною пастою та щіткою середньої жорсткості. Користуватися антибактеріальним ополіскувачем та іригатором. Двічі на добу користуватися (з обережністю!) флосами (при знімних конструкціях) або суперфлосами (при незнімних конструкціях).
- Жувальною гумкою користуватись не більше 10 хвилин після їді.
- Кілька разів на рік робити професійне чищення.
- Раз на пів року приходити на профілактичний огляд.
Поради можуть відрізнятися залежно від клінічного випадку та виду застосовуваних матеріалів і конструкцій.
Вибір методу реставрації зубів завжди індивідуальний та має обговорюватися з лікарем після проведення діагностики. Він залежить від клінічного випадку, бажаних естетичних ефектів та фінансових можливостей пацієнта.
Підсумок
Реставрація зубів — це не про «зробити красиво будь-якою ціною». Це про правильний вибір між швидким рішенням і довготривалою конструкцією.
- У простих випадках достатньо якісної прямої реставрації — швидко і без зайвого втручання.
- У складніших — краще одразу обрати вініри або коронки, щоб не переробляти роботу через 1–2 роки.
Ключова помилка пацієнтів — обирати метод реставрації зубів не за показаннями, а за ціною або «як у знайомого».
Якщо у вас є скол, потемніння зуба або стара пломба, яка вже не влаштовує — краще не гадати. На консультації ми показуємо різницю варіантів на прикладах і пояснюємо, що буде працювати саме у вашому випадку — без зайвих переплат.
