Імплантація зубів

Класичний, простіший для лікаря і пацієнта та поширений метод імплантації зуба. Складається із двох етапів. Перший етап — встановлення імплантату після підготовки та планування. У щелепну кістку встановлюється зубний імплант та ушивається слизова оболонка. Після приживлення (2-6 місяців, залежно від обраної імплантологічної системи, розташування імплантату, стану кісткової тканини) відбувається другий етап – формування ясен та протезування зубними коронками.

Перевага — імпланти приживаються у 95-97% випадків.

Недолік — тривалий процес приживлення та отримання кінцевого результату лікування.

Імплант та зубна коронка встановлюються за 1 відвідування. Лікар встановлює імплантат та фіксує тимчасову коронку. Даний метод має низку обмежень і підходить далеко не всім. Найчастіше застосовується при імплантації фронтальних зубів з метою збереження естетики на період повного приживлення імплантату. Після повного приживлення імпланту (від 1,5 до 6 місяців, залежно від обраної системи імпланту та його розташування), стоматолог-ортопед здійснює заміну тимчасової коронки на постійну.

Перевага — істотна економія часу та мінімальне втручання лікаря. Відтворення функції та естетики у найкоротші терміни.

Недолік — статистично вища ймовірність відторгнення імпланту.

Технологія застосовується при повній або множинній адентії для протезування всієї щелепи в максимально короткі терміни. Незнімний зубний протез фіксується на чотирьох імплантах, розташованих рівномірно по довжині щелепи, останні два імплантати встановлюються під кутом в обхід гайморових пазух. Даний метод дозволяє провести тотальне протезування навіть за атрофії кістки, не вдаючись до синус-ліфтингу. Протезування виконується цілісним зубним протезом, у конструкції якого передбачені штучні ясна здорового, природного кольору. Це дозволяє приховати природні недосконалості ясенної тканини та досягти гарної лінії посмішки.

Знімне зубне протезування — спосіб, при якому можна компенсувати повну або множинну відсутність зубів. Складається з базису (каркасу, який імітує піднебіння) та гарнітури штучних зубів. Фіксується такий протез за допомогою утворення вакууму між піднебінням та базисом. Основним недоліком є ​​необхідність заміни протеза кожні 3-5 років у зв'язку з тим, що відбувається атрофія кісткової тканини під дією цього протезу, і через кілька років протез ненадійно фіксується або не фіксується зовсім на щелепі. У зв'язку з тим, що протез має громіздку конструкцію та перекриває всю частину піднебіння, пацієнти мають проблеми з відчуттям гарячих та холодних харчових продуктів, а також, з порушенням дикції.

Отримав свою назву через дугу («bugel» нім. — «дуга»), яка лежить в основі протеза і з'єднує сідло каркаса, де розташовані стандартні гарнітури зубів. Можна віднести до умовно-знімних протезів, які можна знімати, а можна не знімати, використовують при частковій відсутності зубів. Складається з металевого каркаса покритого акрилом, кламерів (замків), іноді атачментів та зубних коронок. Фіксується протез надійно та міцно на опорних рідних зубах, тому однією з вимог є відсутність захворювань тканин пародонту на гострій стадії. Менш громіздкий, ніж класичний пластинчастий протез, завдяки чому має високу естетичність. Термін служби такого протеза становить до 10 років.